З 2014 року внаслідок агресії РФ десятки тисяч військових і цивільних людей загинули на Донбасі, мільйони людей стали внутрішньо переміщеними особами і втратили можливість користуватися своїм знеціненим майном на тимчасово окупованій території України. Державі, юридичним і фізичним особам була нанесена величезна майнова шкода росією та контрольованими нею терористичним угрупованнями «ДНР», «ЛНР».
Всі вісім років внутрішньо переміщені особи з Донбасу і АР Крим намагалися інтегруватися до приймаючих територіальних громад по всій території України. Вони стали справжнім ресурсом розвитку для України, адже вимушені переселенці вкладали свої кошти у товари і послуги, створювали нові підприємства і робочі місця, купляли і будували нове житло.
Дуже багато вимушених переселенців інтегрувалися в громади Луганської і Донецької областей, Харківської та Київської областей. Маріуполь, Краматорськ, Сєверодонецьк, Ірпінь, Буча, Гостомель, Харків – це ті міста, де переселенці з Донбасу з нуля відбудували своє життя, сподіваючись на добре майбутнє, так і було до 24.02.2022р.
Слід зазначити, що ще з 31.05.2014р. спочатку Генеральною прокуратурою України, а зараз Головним слідчим управлінням СБУ за кримінальним провадженням № 42014000000000457, внесеним до ЄРДР за фактом розв’язання та ведення представниками РФ і Збройних Сил РФ та іншими особами за попередньою змовою групою осіб агресивної війни проти України, що спричинило загибель людей та інші тяжкі наслідки, за ознаками кримінальних правопорушень , передбачених ч.3 ст. 258, ч.1 ст. 258-3, ст. 437 КК України, ведеться досудове розслідування. Тисячі внутрішньо переміщених осіб, учасників бойових дій, сімей загиблих учасників бойових дій бути визнані потерпілими за цією кримінальною справою.
Але всі 8 років держава не бачила своїм пріоритетом відновлення прав потерпілих внаслідок війни, і не дивлячись на те, що ведення агресивної війни проти України є злочином проти миру і людяності, держава не спромоглася створити дієвий механізм відшкодування завданої потерпілим шкоди за рахунок майна злочинців та держави-агресора РФ. Натомість, була широко впроваджена хибна термінологія, коли потерпілих внаслідок злочину проти миру і людяності, держава в своїх нормативно-правових актах і публічно називала просто постраждалими. Фактично, держава розглядала те, що відбувалося, як щось, на кшталт стихійного лиха – надзвичайної ситуації, а не війни – злочину. Навіть, запропоновані державою виплати компенсацій за пошкоджене майно стали різновидом компенсації за шкоду, спричинену внаслідок надзвичайної ситуації.
Отже, за вісім попередніх років справедливість не була відновлена, а зло не було покаране. Держава не спромоглася в Україні та в інших країнах позбавити агресора фінансових інструментів для того, щоб зробити подальшу ескалацію насильства щодо України вкрай невигідним. Це й стало однією з передумов для того, щоб з 24.02.2022р. розпочалася нова гаряча фаза агресивної війни РФ проти України у вигляді повномасштабного вторгнення. Така нова фаза війни вже зруйнувала благополучне життя всього українського народу, адже відбувається геноцид під виглядом військових дій, скоєні тисячі воєнних злочинів, потерпілими від воєнних злочинів і злочинів проти миру і людяності необхідно визнавати мільйони українців. При цьому переселенці з Донбасу і АР Крим стали вимушеними переселенцями в другий раз, на цей раз втративши все, що вдалося врятувати у 2014-2015р.р. і що було здобуто тяжкою працею та великими зусиллями за ці роки відносно мирного життя на підконтрольній Україні території.
Саме зараз у держави і у нас всіх є шанс зробити висновки з того, що відбувалося всі 8 років, і не допустити, щоб знову потерпілі внаслідок агресії РФ залишилися статистами і лише статистикою людських і ресурсних втрат держави. Потерпілі внаслідок агресії РФ мають стати активними суб’єктами у відновленні права на справедливість.
Саме тому врегулювання статусу потерпілого внаслідок агресії РФ і створення дієвого правового механізму відшкодування завданої шкоди за рахунок майна РФ та юридичних і фізичних осіб, пов’язаних з РФ, мають стати пріоритетним напрямком правового регулювання і законотворчості, правозастосовної практики в Україні. Такий механізм стане не тільки дієвим інструментом відновлення справедливості, але й інструментом стримування агресора шляхом позбавлення його на користь потерпілих всіх його фінансових ресурсів на території України, а також інших держав у світі.
Отже, пропоную до вашої уваги концепцію спеціального закону для врегулювання статусу потерпілого внаслідок агресії РФ проти України, при розробці проекту закону «Про статус потерпілого внаслідок агресії РФ та відшкодування шкоди, завданої внаслідок агресії РФ» пропоную взяти за основу наступні концептуальні положення.
Держава має виконати свої позитивні зобов’язання перед потерпілими внаслідок збройної агресії РФ проти України, усунути прогалини в правовому регулюванні шляхом прийняття спеціального закону про статус потерпілих внаслідок збройної агресії РФ проти Україні, про справедливе відшкодування завданої шкоди у повному обсязі, а також забезпечити дію пріоритету норм міжнародного гуманітарного права, зокрема, застосування норм Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 року і протоколів до неї, з метою недопущення переслідування в Україні внутрішньо переміщених осіб, захисників України та цивільного населення з тимчасово окупованих територій України, яке було використано окупантами в якості заручників.
Необхідно передбачити чітку процедуру оформлення статусу потерпілого(лої) з врахуванням наявних норм Кримінально-процесуального кодексу України та специфіки проблем, які вирішуються. Потребує регулювання методика розрахунку та оцінки завданої шкоди, хто має це робити, механізм виплати справедливого відшкодування, джерела таких виплат.
Закон має передбачати створення спеціального державного Фонду для адресної виплати потерпілим повного відшкодування шкоди, такий Фонд має формуватися та наповнюватися за рахунок монетизації санкцій проти держави-агресора, за рахунок майна осіб з санкційних списків російських юридичних і фізичних осіб; за рахунок сум коштів, стягнутих на користь України з держави-агресора за рішеннями міжнародних та іноземних судів, за рахунок конфіскованого майна осіб, винних у завданні шкоди територіальній цілісності України, державній зраді, що призвело до тимчасової окупації території України та війни; за рахунок коштів цільової міжнародної допомоги для подолання наслідків війни в України; за рахунок благодійних пожертв та інших джерел, не заборонених законом. Створення такого Фонду передбачатиме міжнародний та громадський контроль за розподілом його коштів у відповідності до Єдиного державного реєстру потерпілих внаслідок збройної агресії РФ проти України.
Такий закон має передбачати створення Єдиного державного реєстру потерпілих внаслідок збройної агресії РФ проти України, встановлювати категорії потерпілих (фізичних, юридичних осіб, територіальних громад тощо) та їх статус.
Закон має встановлювати специфіку регулювання статусу спеціальних категорій потерпілих.
Зокрема, спеціальну категорію потерпілих внаслідок переслідувань окупаційної влади на тимчасово окупованій території України, а також, потерпілих, які двічі постраждали від агресії РФ під час ведення РФ першої активної фази бойових дій проти України у 2014-2015р.р. та під час другої активної фази бойових дій у 2022р.
Звертаємо увагу і на таку спеціальну категорію потерпілих, як учасники бойових дій, зокрема, ті, які отримали поранення під час захисту України, яким була встановлена інвалідність у зв’язку з захистом України, а також членів сім’ї загиблих учасників бойових дій. Хоча такі особи й отримали соціальну допомогу від держави за поранення та інвалідність, їм надані соціальні пільги та гарантії, це не позбавляє їх права на отримання повного відшкодування шкоди, завданої їх здоров’ю, чи завданої смертю годувальника членам сімей загиблих учасників бойових дій за рахунок коштів Фонду.
Особливу увагу слід приділити правовому регулюванню проблем бізнесу (суб’єктам підприємницької діяльності) , як окремої спеціальної категорії потерпілих, – юридичним особам, метою яких є отримання прибутку, і фізичним особам – підприємцям. Адже саме ці особи забезпечували формування державного бюджету України, економічну і соціальну безпеку, розвиток України. Повне відшкодування майнової шкоди для таких потерпілих має передбачати відшкодування прямих збитків, додаткових витрат, а також не отриманого прибутку. Додатково необхідно передбачати можливість фінансування програм пільгового кредитування для таких потерпілих за рахунок коштів Фонду. Також необхідно для відновлення спроможності бізнесу створювати і підтримувати робочі місця передбачити фінансування витрат на це за рахунок коштів Фонду. Порядок та умови дії таких державних програм мають встановлюватися КМУ, виходячи з наявних обсягів сформованого Фонду.
У такому Єдиному державного реєстру потерпілих внаслідок збройної агресії РФ проти України мають відображатися реальні потреби потерпілих та інформація про кошти, що адресно витрачені/отримані державою для вирішення їх проблем. Окремого врегулювання також заслуговують діти, які мають статус постраждалих внаслідок бойових дій, такий статус має бути наповнений конкретним змістом для відновлення їх прав в Україні, зокрема, шляхом надання пільг у сфері освіти та соціальному захисті. Такий Реєстр створюється за участі і в співпраці з Офісом Генерального прокурора, Служби безпеки України, іншими правоохоронними органами, які здійснюють розслідування воєнних злочинів, злочинів проти миру і людяності. Адміністратором такого Реєстру є Фонд.
Закон також має сприяти з боку держави в реалізації права кожного потерпілого на відновлення справедливості і в реалізації права на справедливий суд шляхом сприяння зверненню потерпілих з позовами до міжнародних, національних, іноземних судів, залучення потерпілих до участі в кримінальних провадженнях, відкритих за скоєні воєнні злочини, злочини проти миру і людяності.
Дані пропозиції декілька років поспіль неодноразово подавалися до органів центральної влади України, ініціатива щодо статусу потерпілого внаслідок агресії РФ просувається широкою коаліцією громадських організацій ще з 2015 року. На цей час така коаліція громадських організацій є співзасновниками ГС «Міжнародний рух за права потерпілих внаслідок агресії РФ» та співучасниками роботи громадської ініціативи Фронт-офісу Луганщини, Донеччини і АР Крим.
Публікація підготована і розрахована на широке розповсюдження для всіх зацікавлених осіб, зокрема, суб’єктів права законодавчої ініціативи, а також Ради національної безпеки і оборони, Офісу Генерального прокурора та СБУ тощо.
Як правозахисниця, я щиро сподіваюсь, що нарешті, нас почують.
